Англо-украинский юридический словарь - convict

1) арештант, в'язень, ув'язнений, засуджений (ім. ); засуджений, який утримується під вартою; злочинець, який відбуває покарання, пов'язане з (тривалим) ув'язненням

2) засуджувати (визнавати винним за судом), виносити (обвинувальний) вирок, проголошувати винним (у вердикті присяжних або рішенні судді); засуджувати до тривалого терміну ув'язнення; примушувати усвідомити вину

•

convict a perpetratorconvict a personconvict at largeconvict colonyconvict commitmentconvict establishmentconvict laborconvict labourconvict-made goodsconvict of a crimeconvict on paroleconvict on the chargesconvict prisonconvict settlementconvict shipconvict summarilyconvict systemconvict without corroboration